«Mamba 4 life»

Коли ЛеБрон Джеймс виходив на матч проти «Філадельфії», то багато хто помітив на його кросівках напис «Mamba 4 life». Це пояснювалось просто: у зазначеному поєдинку лідер «Лейкерс» міг обійти Кобі Брайанта у списку найрезультативніших гравців НБА за всю історію. Так і сталось. Наразі ЛеБрон Джеймс – третій у списку найкращих снайперів Ліги. Він посунув саме з третього місця Кобі Брайанта. І наступного дня світ дізнався про трагічну загибель Кобі. Ось і не вір після цього в містику та якісь співпадіння…

Новина про смерть Брайанта стала для багатьох шоком. І для автора цих строк – так само. Тим більше, якщо врахувати той факт, що багато хто з моїх друзів знає, що я дуже давно вболіваю за «Лейкерз». Кобе не був моїм кумиром, оскільки я тоді (та і зараз), якщо брати до уваги саме НБА, рівнявся на Шакіла О’Ніла (другим моїм кумиром був Григорій Хижняк). Але, безумовно, я не міг не поважати Кобе як гравця та одного з лідерів «Озерних». Свого часу Меджик Джонсон назвав КБ24 найкращим «Озерним» усіх часів. Так само як колись подібне звання належало самому Меджику, а до нього – Джеррі Уесту. КБ24 п’ять разів ставав чемпіоном НБА, двічі був олімпійським чемпіоном, вісімнадцять разів брав участь у Матчі Зірок НБА, з них сімнадцять разів – поспіль. Він був чотири рази визнаний MVP Матчу Зірок. Також він двічі визнавався MVP фіналу НБА. У 1997 році Кобі Брайант виграв Slam-dunk Contest (тобто, конкурс слем-данків у рамках Зіркового Уїк-енду). У 2020 році мів мав увійти до Залу Слави. Його туди введуть посмертно.

Про Кобі Брайанта можна згадувати годинами. Він завжди був максималістом. Йому не вдалося зрівнятися з Майклом Джорданом за кількістю чемпіонських титулів – КБ24 поступився Його Повітряності лише однією «гайкою». Зате Кобі обійшов Джордана за кількістю набраних очок за кар’єру. У Майкла, який посідає тепер п’яту сходинку, 32292 пункти, у Кобі – 33643. На один пункт Брайанта вже обійшов Леброн Джеймс. А попереду – лише Карл Мелоун та Карім Абдул-Джаббар. Проте, це вже інша історія…

Зараз можна багато думати про те, що було би, якби не доленосний трейд, внаслідок якого Брайант, якого «Шарлотт» обрав під загальним 13-м піком (що приємно – тоді під 12-м піком «Клівленд» обрав українця Віталія Потапенка, і цей пік деякий час вважався рекордним для європейських гравців), отримав пропозицію обміну від «Лейкерс», і юний представник Пенсильванії поїхав підкорювати Каліфорнію. Це пізніше він у своєму короткометражному фільмі «Дорогий баскетбол», який отримав «Оскар», скаже про те, що мріяв грати за «Озерних» та закидати переможні м’ячі у кошики на «Форумі» (саме на цій арені «Лейкерс» проводив свої домашні матчі до 1999 року, поки не переїхав у «Стейплс Центр»). А тоді, у 1996 році, мрія тільки почала втілюватись у реальність. Можливо, керівництво «Шарлотта» шкодує про цей обмін, адже Кобі цілком реально міг стати справжнім франчайзменом «Хорнетс». Однак, він став франчайзменом не тільки «Лейкерс», а й усієї Ліги загалом. І це – при тому, що тоді було багато людей, які були гідні цього високого звання – Тім Данкан, Рей Аллен, Пол Пірс, Аллен Айверсон… І якщо раніше НБА асоціювалася з Майклом Джорданом, то після того, як Його Повітряність завершив кар’єру, саме з Кобі Брайантом почала асоціюватись найсильніша баскетбольна ліга світу.

Кобі Брайанта можна звинувачувати у багатьох речах. Наприклад, у тому, що він подекуди був егоїстом на майданчику. Або ж у його спробах бути схожим на Джордана. Звичайно, багато негативу було вилито на Кобе, коли він посварився з Шакілом О’Нілом, внаслідок чого Шак пішов з «Лейкерс», хоча ця зв’язка реально могла би здобути ще кілька титулів для «Озерних». Але потім Кобі вирішив довести, що він може чогось досягати і без Шака. Так, він здобув дві «гайки» та два титули MVP фінальної серії. Однак, не полишає відчуття того, що якби Шак залишився, то, можливо, «Лейкерз» вдалося би перегнати «Бостон» за кількістю здобутих чемпіонств. Проте, ми пам’ятаємо і те, як у 2007 році Шак і Кобі помирилися. Це сталося під час Зіркового уїк-енду, який проходив у Лас-Вегасі. Потім Шак був присутній на останньому матчі КБ24 у кар’єрі (проти «Юти»), а також на вшануванні Кобі, коли «Лейкерз» вивели з обігу два номери, під якими грав Брайант – 8 та 24.

До речі, про номер. Кобі, який мав бажання перевершити всі рекорди Джордана, чомусь не взяв собі одразу 24-й номер, під яким почав з’являтись вже наприкінці своєї кар’єри. Цей номер був натяком на те, що Брайант – наступний після Джордана. Коли Кобе прийшов у «Лейкерс», то під 24-м номером грав Джордж Маклауд. Також КБ не брав 23-й номер. Деякий час під цим номером у складі «Лейкерз» грав Седрік Себальйос. Тепер під ним грає ЛеБрон Джеймс. А Кобі взяв собі «вісімку» – номер, під яким, мабуть, проходив справжній зоряний час «Чорної Мамби».

Але неможливо не відзначити його максималізм. Про це красномовно свідчить його останній поєдинок у кар’єрі проти «Юти», коли «Озерні» на своєму паркеті незадовго до кінця гри програвали «Джазменам». Однак, Кобі здобув дев’ять очок поспіль, завдяки чому «ЛАЛ» не тільки здійснили «камбек», а і виграли ту гру. У тій зустрічі КБ набрав 60 очок. Але, безумовно, всі запам’ятають його бенефіс у матчі проти «Торонто». Тоді Кобе реально міг замахнутись на легендарний результат Уїлта Чемберлена, проте набрав 81 очко, встановивши другий показник результативності в одному матчі НБА за всю історію. І це, звичайно, теж є великим внеском КБ у гру, якій він віддавав своє життя.

Неможливо також не згадати про 13-річну доньку Кобе Брайанта, Джіанну, яка теж загинула зі своїм батьком у авіатрощі. Кобе часто водив її на баскетбол, і вона встигла подружитися з багатьма зірками НБА. Одного разу фани «Лейкерс», побачивши Кобе з Джіанною, сказали, що Кобе потрібен син, щоб хтось зміг продовжити справу батька та підтримати його спадок у баскетболі. На що Джіанна відповіла: «Для цього є я». І дійсно – Джіанна серйозно захоплювалась баскетболом та грала у команді Академії Кобі Брайанта. За місяць до смерті Кобе запатентував прізвисько «Мамбасіта» для своєї доньки. Можливо, десь років через п’ять Джіанна вийшла би на драфт ВНБА. І щось у мене не виникає сумнівів у тому, що головним претендентом на те, щоб забрати Джіанну до себе, був би «Лос-Анджелес Спаркс». І це виглядало би логічно не тільки з огляду на те, що Джіанна грала би фактично вдома. Просто «Спаркс» все одно буде потрібна зірка такого ж калібру, як Ліза Леслі або Кендіс Паркер. Проте, на жаль, цього вже не буде…

«Герої приходять та йдуть, а легенди залишаються назавжди» – колись такі слова сказав Кобі Брайант. Він став легендою ще за життя. І залишиться легендою назавжди навіть після своєї смерті. Mamba not out. Mamba for life.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»